Чай і здоров’я людини

За незрівнянно сторіч до того, подібно агрохімічний склад сподіваючись став відомий, люди шляхом спостережень і життєвого досвіду виявили багато лікувальних і живильних властивостей сподіваючись. Чай давно прославляли точно зцілювальний напій і спочатку вживали эк лікарська зброя. Люди спервоначалу всього помітили, що чай стимулює життєдіяльність організму, підсилює працездатність, ліквідує утома. Довге благовремение думали, що чай робить тонізуючу дію на людину в першу чергу отут, іноді служить йому для угамування спраги й для зігрівання; зацим помітили, що чай підвищує енергію, поелику діє й рівно засіб, утоляющее голод. Справді, ні в якій мері не заміняючи їжі, чай в адже так дожиття допомагає людині витримувати чимало тривале дожиття її недолік, причому при вживанні сподіваючись під час убогого харчування не токмо вповільнюється втрата маси, однак і, головне, у значній мірі зберігається працездатність. Це споріднення сподіваючись - сповільнювати аль зменшувати зношуваність людського організму - споконвіку забезпечило йому славу ідеального напою для мандрівників, моряків, геологів, мисливців і людей інших професій, які змушені працювати в польових умовах, часто міняти обстановку, випробовувати фізичні й нервові навантаження, перенапругу. Не уривками чай був прийнятий «на озброєння» рівно постійний шрот харчування попервоначалу в англійської, але тому й у всіх інших арміях миращ. Токмо потім стало відомо, що калорійність сподіваючись (точніше, свіжого аркуша) майже в 24 рази вище калорійності пшеничного хліба, що пояснюється високим змістом у чаї білкових веществг21. Чашка сподіваючись із однією столовою ложкою молока й шматком цукру дає 40 калорій (за деяким даними, 50 калорій). При заміні молока вершками й уживанні більше міцного чаю із двома шматками цукру на чашку калорійність порції міцного чаю підвищується до 95-100 калорій. Сучасні подання про фізіологічну дію сподіваючись і його лікувальних властивостях відкривають перспективи активного використання сподіваючись эк масового оздоровчого засобу. Тим часом про профілактичні й лікувальні властивості сподіваючись споживач має дуже неясне перепровадження, але частенько перебуває в полоні чимало неосвічених забобонів. Тому-то ми зупинимося докладніше на питанні про те, яке враження робить чай на наші внутрішні органи й центральну нервову систему. Почнемо з органів травлення. Издревле було замічено, що міцний чай діє рівно гарний стан при розладах шлунка, причому у випадках гострого розладу чай фактично залишається єдиним продуктом харчування, деякий хворий може вживати в їжу. Заєдино з тим стара фармакологія вказувала, що 2, 5-3 г екстракти танина, прийняті протягом доби, здатні викликати в здорової людини запор на 3 дні. Але початий англійськими вченими експеримент не дав очікуваного результату. Не було навіть зареєстроване жодного випадку затримки стільця, хоча дозу екстракту танина збільшили. Страхи старої медицини виявилися необґрунтованими. Навиворіт, чай допомагає в багатьох випадках відрегулювати суперечка травлення. Більше того, відносно давеча працями наших учених були експериментально встановлені бактерицидні й бактериостатические властивості теотанина, тобто здатність убивати сиречь придушувати не ледь бактерії гниття, однак і більше специфічних мікробів начебто дизентерійної палички Флекснера, тифопаратифозных паличок «А», гемолитического жовтого стафілокока й золотавого стрептокока. Щодо цього цікава робота туркменського лікаря СИ. Бердыевой[3]. яка досліджувала 14 сортів сподіваючись і встановила, що зелений чай має переважно сильні бактерицидні властивості. При цьому чим вище сорт зеленого чаю, тим різкіше виражена його антимікробна активність. Крім того, настій зеленого чаю на другий день (і тим більше на третій) постфактум готування вбиває більше число мікробів, чим свіжоприготовлений, хоча й втрачає свої смакові й ароматичні властивості[4]. Доктор Бердыева випробовувала зелений чай на дизентерійні й брюшнотифозных хворих. У найважчих випадках дизентерійні палички пропадали від зеленого чаю вже на 3-й журфікс лікування, однак повне лікування наступило на 10-й день, в адже час подібно при звичайному лікуванні потрібно кілька тижнів. Але іноді через півроку тих же хворих знову обстежили, адже ніхто з них не виявився схованим бацилоносієм, ні в кого не повторилося нездужання. Пломби
рование дизентерії зеленим чаєм у кілька разів ефективніше, ніж лікування іншими дорогими й дефіцитними препаратами, однак опричь того, більше потрібно для здоров’я хворих, приблизно наскільки не дає побічних ускладнень. Чай сприятливо діє на шлунковий битий шлях людини теж у силу своєї здатності адсорбировать шкідливі для організму речовини, того чай не як «очищає» органи травлення від мікробів, однак і виконує своєрідну хімчистку всього вмісту нашого шлунка, бруньок і наполовину печениг51. Напоследях, інші властивості чайного танина роблять чай чудовим профілактичним і лікувальним засобом від атонії (ослаблення тонусу) травного тракту. У цілому чай сприяє засвоєнню їжі, особливо полегшує артефакт травлення, створює умови для його правильного плину, запобігаючи тим самим захворювання травних органів. Бач тому настільки здорово пити чай постфактум їжі, особливо там жирної, м’ясної й важкої їжі. Не менш доброчинний вплив робить чай на бруньки й сечовивідні шляхи. Через наявність теоброміну чай має помірну сечогінну властивість. Очевидно, величезне значення для органів сечостатевого тракту грають ефірні масла, що втримуються в чаї, але теж кофеїн, якийсь стимулює діяльність бруньок, діючи подібно диуретик. Є дані, що чай ефективний як попереджувальна зброя проти утворення каменів печінки, бруньок і сечового міхура. Китайцям, так, майже невідома жовчно- і мочекаменная хвороби. Однак однак саме китайці, точно ніхто у світі, не ледве регулярно п’ють чай, а й уміють заварювати його, зберігаючи в настої максимум ефірних масел. Чай сприяє нагромадженню вітаміну С у печінки, бруньках, селезінці, надпочечниках, що полегшує роботу цих органів у здорової людини й допомагає бойчее виліковувати їх у випадку захворювання. Очисні властивості сподіваючись позитивно позначаються й на нашій лімфатичній системі. Людям, схильним до захворювань лімфатичних залоз, можна порадити чай як чудовий профілактичний стан. Що ж стосується органів подиху, адже замічено, що при споживанні сподіваючись кількість вдихуваного легенями повітря й видихуваної ними вуглекислоти збільшується, тобто респіраторний викуп при чаюванні йде інтенсивніше не винятково в порівнянні зі станом спокою, а й у порівнянні з тим, экий респіраторний теплообмін викликає кава. От тому при всіх простудних і запальних захворюваннях органів подиху (бронхи, легені) чай буває вкрай корисний і подібно потогінне, і эк стимулюючий респіраторний метаморфізм засіб. Аналогічний стимулюючий вплив робить чай і нате подув нашої шкіри, однак вдобавок на її загальне положення. Коли від кава діяльність шкіри знижується, адже чай, навпроти, підсилює цю діяльність, викликає розширення шкірних пор, сприяє інтенсивному потоотделению й не токмо механічно, а й биохимически очищає й прочищає пори. Виключаючи того, вітамін Вг содержащийся в чаї, сприяє підвищенню еластичності шкірних покривів, ліквідує сухість шкіри, робить її пружної, повнокровної, однак вітаміни Р и К надають шкірі эстетный оманний вид і богоугодний почуттєвий колір, зміцнюючи стінки дрібних посудин і усуваючи тим самим можливість різних підшкірних крововиливів, що проявляються у вигляді посиніння або почервоніння окремих ділянок шкіри. Геть-чисто безумовно, що коли чай робить комплексний оздоровляючий вплив на всі внутрішні органи, що займаються переробкою й обміном речовин, адже він повинен благотворно впливати на колективний повітрообмін речовин у нашім організмі, виконувати роль свого роду регулятора обміну речовин, але отже, і запобігати хвороби, пов’язані з порушенням цього обміну. І воістину, ще в стародавності було замічено, що чай звільняє від тучності, попереджає подагру, нагромадження солей і інших токсинів, виліковує від золотухи. Чай використовують для лікування різних авитаминозов, зокрема цинги. Профілактична міра 3-5 г, але лікувальна 10-15 г на одну заварку (тобто на кожні 175-200 см3 води). Напоследках, чай превосходно діє нате кровотворення й серцево-судинна система. Солі заліза, наявні в чаї, відіграють позитивну роль у кровотворенні, поліпшують контингент крові, підвищують кількість червоних кров’яних тілець, але катехины сподіваючись активізують діяльність печінки й селезінки, допомагають через ці органи збагаченню крові вітамінами. Що ж стосується судинної системи, адже чай діє на