Тестування сподіваючись

Шлях визначення якості сподіваючись по всім його численних показниках зложився поступово, історично, у міру розширення знань людини про чай. Довге дожиття, основним і майже єдиним способом визначення якості сподіваючись був органолептичний метод, тобто випробування зразків сподіваючись людиною на дотик, на око й на смак. Такий по-диявольському особистісний по своїй суті метод породив особливу професію - титестерів, людей, що фактично присвятили своє життя визначенню якостей сподіваючись і про цього змушених піти на великий ярус обмежень і строгу дисципліну у всієї своїй не токмо службової, а й побутового життя. Як таким шляхом визначення, здавалося б, стільки суб’єктивного переконання, скільки смак, піднімається до високого об’єктивного рівня, причому настоль точного й тонкого, що замінити або відтворити цю людську оцінку не можуть ніякі прилади. Звичайно, для того щоб бути титестером, необхідний самородний геній, причому не ледве спорадичний, эк, скажемо, у співаків иль художників, але найрідший, тому що людей з ідеальним нюхом і точним відчуттям смаку завжди по-диявольському наперечет, але людей, що зберегли ці рідкі природні якості від народження до дійшлої вік, іноді вирішується питання про вибір професії, і того дешевше. У кожній країні їх нараховують прямо одиниці. Небагато це відбувається потім, що природні таланти в цій області пропадають частіше, ніж у який-ніякий деякий, точно эк у дитинстві, та й у дозрілих літах порівняно мало людей знає про професію титестера й ще менша кількість людей уявляє собі, що це за професія і які якості потрібно володіти, щоб бути титестером. Часто навіть у пресі титестерів називають дегустаторами сподіваючись. Це абсолютно невірно. Дегустування ставиться токмо до проби їжі й напоїв, у тому числі алкогольних, досі всього різних вин, і припускає випробування вже готового харчового виробу з метою визначення його смакових особливостей і відмінності від продуктів даної категорії. При цьому дегустатор зобов’язаний з’їсти хоча б незначну частину цього харчового виробу (крім алкогольних напоїв). Тестування сподіваючись - набагато більше складний і всілякий аффинаж, чим дегустування. Воно містить у собі визначення якості чайного аркуша на всіх стадіях його виробництва, випробування готового сухого чаю на дотик, на вид, по самих різних показниках (крихкість, щільність, якість збирання, наявність типсов, колір), визначення аромату сухого чаю, і, напоследках, випробування чайного настою за такими показниками, скільки аромат, смак, колір, яскравість, міцність, прозорість, колер, інтенсивність настою, ступінь екстрагування. Крім того, титестер повинен провести ті ж дослідження й у відношенні розвареного чайного аркуша. Токмо вся сума отриманих у такий спосіб відомостей з виставлянням оцінок по кожній контрольній позиції (усього 25-30) і їхнє узагальнення дають можливість титестеру винести наш вердикт про якість того сиречь іншого сорту сподіваючись. От навіщо думка титестера вважають «об’єктивним», незважаючи на адже що воно є особливо особистою думкою, і підкріпленим незаперечним авторитетом. Воно дійсно не буває пофарбовано якимись суб’єктивними моментами. Це міркування строгого професіонала - фахівця вищої категорії. Професія титестера вимагає не як таланта, однак і більших знань і досвіду. Вона пов’язана з великою матеріальною й державною відповідальністю, з доскональним знанням не винятково таких дисциплін, наскільки біологія, ботаніка, біохімія, географія, фізика, однак і економіки світового ринку, і особливо економіки чайної торгівлі. Професія титестера припускає вміння тримати в пам’яті целую колекцію чайних заходів і знати їхнє походження, родовід і історію. Распрекрасный титестер знає особливості всіх алі більшості чайних плантацій в основних чаепроизводящих країнах. Напоследях, професія титестера вимагає величезної самодисципліни, акуратності, точності й витримки, але теж уміння витримувати фізичні навантаження. Уривками титестерам міжнародного класу доводиться робити до 1000 проб сподіваючись у тиждень і не запросто «робити 1000 ковтків», але проробляти пов’язані з тестуванням численні операції й давати по них свій вирішальний висновок. Не дивно, що професія титестера, хоча й по-звірячому почесна, входить у розряд важких професій однаково із професіями шахтаря й металурга. Напевно тому, що роботу титестерів занадто високо оплачують. Здоров’я титестерів (але точніше, їхня носоглотка) застрахів
ано в деяких англійських фірм на 1 млн. фунтів стерлінгів. Нежить у титестера - подія, що може завдати величезної шкоди чайній фірмі. Професія титестера жадає від чоловік багатьох жертв. Він, безперечно, не повинен курити, уживати алкогольні напої, зобов’язаний утримуватися від уживання всякої їжі, що має мало-мало яскраво виражений собственноличный дух. Чому титестери отродясь не їдять лука, часнику, солінь і копченостей, уживають конче мало солі, обмежують себе у вживанні навіть пряних трав і насолод. Їхня доля - нейтральна молочно-рослинна їжа, птах, отварная річкові риби, молода страва, деякі яєчно-борошняні вироби. Титестер не має права користуватися парфумами, одеколоном, тобто пахучими речовинами, ароматизованою зубною пастою, запашним туалетним милом. Він зобов’язаний мити руки токмо чайним милом. Більше того, його білизна, одяг, взуття не повинні піддаватися дії новітніх синтетичних мийних засобів, щоб ніякі сторонні заходи не могли вплинути на його оцінки сподіваючись. Саме собою зрозуміло, що титестер береже себе від застуди. Його робочий пристрій - чиста, більша, неодмінно сонячна комірка - все вікно провітрюється. У своєму спілкуванні з іншими людьми й навколишнім світом титестер повинен постійно виходити із всіх перерахованих вище правил. Це значить, приблизно, що в нього не повинне бути знайомих, які курять, користуються парфумами т. д. Тестируя китайський травник, титестер не випиває чай, але лише обполіскує їм порожнина рота, намагаючись після визначити смак шляхом розтирання крапельок сподіваючись мовою об небо. Вірно эдак же, визначаючи аромат, він не суне ніс у чашку з гарячим чаєм, однак нюхає порожню чашку, що була обполіскана чаєм, аль обережно нюхає розварені, однак не гарячі чайні листи, з яких злитий чай. Іншими словами, у всіх випадках титестер щадить наш нюхальний батискаф, якийсь спритний дати йому вичерпну інформацію про аромат сподіваючись по насилу помітним для звичайного споживача ознакам. Унікальність титестерской професії, але ще більше - рідкість появи й тривалого збереження якостей гарного титестера усе більше змушують чайну промисловість і обслуговуючу її науку шукати можливості лабораторних, об’єктивних методів визначення якості сподіваючись. Нині вже застосовують біохімічні, гідрохімічні, газовий аналізи, люмінесцентну оцінку, хроматографію й теафлавиновую шкалу для визначення деяких показників якості сподіваючись, в основному на окремих етапах його виробництва, іноді необхідно скорегувати режим тої иль якийсь технологічної операції й у чайному аркуші здорово визначити яке-небудь одне, важливе для даної операції якість. Зате всі ці методи об’єктивної оцінки не можуть доколе дати скільки-небудь ясного подання про смак і аромат сподіваючись і про сукупність його якісних показників. Тому на них не можна сьогодні засновувати загальну оцінку достоїнства сподіваючись, що є визначальною для встановлення вартості сподіваючись. Це відповідальну справу нині усе ще доручають людині - фахівцеві-титестеру, жива, безпосередня думка якого, як ні парадоксально, виявляється більше об’єктивного й точним, чим показання аналізів. У цьому змісті органолептичний метод, очевидно, незамінний, і, незважаючи нате плин техніки, він, швидше за все, не втратить свого значення, покамест люди п’ють чай.